Притча поета Стародавньої Персії Сааді

Папуга сидів з вороною в одній клітці. Як страждав бідний папуга від присутності цього чудовиська в чорному пір'ї: «Який огидний чорний колір, яка потворна фігура, який кепський вираз обличчя. Якби хтось побачив при сході сонця щось подібне, його гарний настрій був би зіпсований на весь день. Неприємнішого сусіда годі шукати у цілому світі».

Хоч як дивно, ворона також страждала від сусідства папуги. Сумна й ображена, вона скаржилася на долю, що звела її з таким неприємним строкатим малим: «Чому саме на моє життя випало це нещастя? Чому мене покинула моя щаслива зірка? Чому мої щасливі дні мають закінчитися таким мороком? Мені було б значно приємніше сидіти з іншою вороною на кам'яному паркані якогось саду й радіти з того, що ми разом».